Науково методичний центр Цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області
Главная | Галерея | Форум | Гостевая книга | Топ сайтов | Наши баннеры | Регистрация | Вход
Меню сайту
Новинна стрічка
Події в Запорізькій області: Події в Україні:
Форма входу
Адреси сховищ
Адреси сховищь

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

 

                         НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА БЕЗПЕКИ

                                                 ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ОБЛАСНІ ТА МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ КУРСИ УДОСКОНАЛЕННЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ І КАТЕГОРІЇ

 

ПОГОДЖЕНО

директор Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької облдержадміністрації

 

_______________________В.В. Шлея

 

«____» _____________ 2017 р.

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

в.о. начальника Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області

 

_________________В. В. Гарькушка

 

«____» _____________ 2017 р.

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для навчання фахівців з питань цивільного захисту

 

   Тема: «Методика рішення задач при проведенні прогнозування і оцінки  радіаційної обстановки у випадку аварії на АЕС».

 

 

 

Обговорено та схвалено методичною комісією НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області

«____» ______________ 2017р.

 

Протокол № _________

 

 

 

 

 

 

 

 

         Запоріжжя,     

                                                                   2017 рік                

 

 

Автор:   Шевельов Олександр Володимирович

 

Навчальна мета:

Надати можливість фахівцям з питань цивільного захисту самостійно, з використанням навчально-наочного посібника в електронному або в паперовому вигляді засвоїти методику рішення типових задач щодо проведення прогнозування та оцінювання радіаційної обстановки на об’єкті, а також при проведенні заходів з евакуації після аварії на АЕС.

 

 

 № з/п

ЗМІСТ

Стор.

 

 

 

I

Вступна частина

3

II

Основна частина

Методика рішення задач з оцінки радіаційної обстановки у випадку аварії на АЕС.

 

      1

Класифікація радіаційних аварій.

        5

2

Загальні відомості щодо контролю радіаційного стану.

7

3

Визначення орієнтованої оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря.

9

4

Визначення зони радіаційного забруднення, в яку може потрапити суб’єкт господарювання.

10

5

Визначення дози радіації, яку можуть отримати працівники суб’єкта господарювання.

12

6

Визначення дози опромінення, яку можуть отримати пасажири поїзду при евакуації залізничним транспортом.

15

7

Визначення астрономічного часу підходу радіоактивної хмари до об’єкта.

17

8

Визначення площі зони загальної випереджаючої евакуації та площі зони загальної негайної евакуації населення.

19

ІІІ

Висновки

21

 

Нормативно-правові акти, література

21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І.   Вступна частина

 

У мирний час у разі виникнення радіаційних аварій, аварій на хімічно-небезпечних об’єктах, транспорті, виникненні епідемій, епізоотій епіфітотій, у воєнний час при застосуванні противником ядерної, хімічної і біологічної зброї потрібно проводити оцінювання обстановки. За масштабами, тривалістю і вражаючою дією на людей і сільськогосподарське виробництво, особливо небезпечними є радіоактивне забруднення місцевості.

В Запорізькій області розташована одна з найбільших в світі АЕС, міцність реакторів якої складає 6000 мегават. У разі можливої аварії на ВП «Запорізька АЕС» в зону радіаційного забруднення (50 км зона спостереження) потрапляє 68 населених пунктів Камۥянсько-Дніпровського, Великобілозерського, Веселівського, Михайлівського, Василівського, Запорізького районів області та міста Запоріжжя площею 80 км². Всього підлягає евакуації  населення близько  284 тис. осіб, в т.ч. дітей 85 тис. осіб. Всього для виконання евакуаційних заходів у разі аварії на АЕС та для виконання аварійно-відновлювальних робіт планується залучити 33187 од. автомобілів та 257 од. інженерної і спеціальної техніки.

Кодекс цивільного захисту України[1] встановлює, що радіаційний і хімічний захист населення і територій включає насамперед виявлення та оцінку радіаційної і хімічної обстановки (ст. 35).

Оцінку обстановки проводять спеціалісти АЕС, керівники органів управління цивільного захисту і фахівці структурних підрозділів з питань цивільного захисту органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування населеного пункту, суб’єктів господарювання.

Відповідно Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання»[2] оцінка стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання здійснюється з метою планування і проведення заходів захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання та аналізу ефективності цих заходів місцевими органами виконавчої влади.

Оцінка стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання проводиться згідно з такими основними показниками:

     - характеристика радіоактивного  забруднення  довкілля;

     - вірогідність радіаційних аварій,  їх розмір та можливий вплив на людину;

     - ступінь готовності  до  ефективної  ліквідації  радіаційних аварій та їх наслідків;

     - аналіз доз опромінення окремих груп населення від усіх джерел іонізуючого випромінювання;

     - число осіб,  які  зазнали опромінення вище допустимих дозових меж;

     - аналіз забезпечення заходів захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання та додержання стандартів, норм і правил у цій сфері на відповідній території (стаття 11 Закону [2]).

Юридичні та фізичні особи, які  здійснюють  практичну діяльність,  забезпечують  готовність до ліквідації радіаційних аварій згідно з вимогами стандартів, норм і правил захисту людини від  впливу  іонізуючого випромінювання, а також умовами отриманих дозволів. До такого забезпечення належить проведення аналізу і підготовка  прогнозу  розвитку  радіаційної аварії і змін радіаційної обстановки (ст. 14 Закону [2]).

Існуюча нормативно-правова та методична база в сфері цивільного захисту не забезпечує достатньо чітку та вичерпну методичну підтримку керівників територіальних органів управління з питань цивільного захисту щодо оцінки радіаційної обстановки при руйнуваннях на об’єктах ядерної енергетики.

Отже предметом дослідження цих методичних рекомендацій є здійснення  відповідних розрахунків про можливі масштаби небезпеки.

Метою цієї роботи є надання можливості фахівцям з питань цивільного захисту самостійно, або з використанням навчально-наочного посібника в електронному або в паперовому вигляді засвоїти методику рішення типових задач з оцінки радіаційної обстановки у випадку аварії на АЕС.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ.   Основна частина.

Методика рішення задач з оцінки радіаційної обстановки

 у випадку аварії на АЕС.

 

  1. Класифікація радіаційних аварій.

 

Аварією на АЕС, на ядерно (радіаційно) небезпечному об’єкті називають непередбачений випадок, викликаний несправністю обладнання чи порушенням нормального ходу технологічного процесу, який створює радіаційну небезпеку для людей та оточуючого середовища.

Найбільш небезпечною, як для обслуговуючого персоналу, так і для населення, що мешкає поблизу АЕС, є аварія зі зруйнуванням активної зони, яка супроводжується масовим викидом радіоактивних речовин у зовнішнє середовище.

Залежно від меж розповсюдження радіоактивних речовин та масштабів радіаційних наслідків радіаційні аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах поділяються на кілька видів: промислові, комунальні, локальні, регіональні, глобальні та транскордонні.

Аварія промислова – це така радіаційна аварія, наслідки якої не поширюються за межі території виробничих приміщень і проммайданчика об’єкта, аварійного опромінювання при цьому зазнає лише персонал.

Аварія комунальна – це така радіаційна аварія, наслідки якої не обмежуються приміщеннями об’єкта і його проммайданчиком, а поширюються на оточуючі території, де проживає населення, яке може реально або потенційно зазнавати опромінювання.

Аварія локальна – це комунальна радіаційна аварія, якщо в зоні аварії проживає населення загальною кількістю до десяти тисяч осіб.

Аварія регіональна – це така комунальна радіаційна аварія, при якій у зоні аварії опиняються території кількох населених пунктів, один чи декілька адміністративних районів і навіть областей із загальною кількістю населення понад десять тисяч осіб.

Аварія глобальна – це комунальна радіаційна аварія, під вплив якої підпадає значна частина (або вся) територія країни та її населення.

Аварія транскордонна – це така глобальна радіаційна аварія, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів країни, в якій вона відбулася.

Заходи щодо захисту населення в умовах аварії, що виникла на АЕС, проводяться на підставі «Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня», відповідних планів реагування територіальних підсистем та їх ланок, планів локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки та планів захисту персоналу і населення радіаційно-небезпечних об’єктів, які завчасно розробляються територіальними і відомчими органами управління.

Спостереження та оцінка фактичного радіаційного стану здійснюється за допомогою приладів і систем радіаційного контролю, його прогнозування для віддалених районів за даними аварії та стану метеорологічних умов на момент викиду радіоактивних речовин.

Прогнозування відбувається з урахуванням можливих фаз розвитку аварії.

Фаза аварії рання (гостра) – фаза комунальної аварії тривалістю від кількох годин до одного-двох місяців після початку аварії, яка включає наступні події:

а) газоаерозольні викиди і рідинні скиди радіоактивного матеріалу з аварійного джерела;

б) процеси повітряного переносу та інтенсивної наземної міграції радіонуклідів;

в) радіоактивні опади і формування радіоактивного сліду.

На ранній стадії критичними шляхами радіаційного впливу продуктів аварійного викиду на населення будуть зовнішнє опромінення від газоаерозольної хмари і радіоактивних випадінь, а також інгаляційне надходження радіонуклідів до організму людини.

Фаза аварії середня (фаза стабілізації) – фаза комунальної аварії, яка починається через 1-2 місяці та завершується через 1-2 роки після початку радіаційної аварії. Основними критичними шляхами радіаційного впливу на цій стадії будуть зовнішнє опромінення від радіоактивних речовин, що випали на місцевості, та внутрішнє опромінення радіоізотопами цезію і стронцію, які надходять до організму з продуктами харчування, виробленими на радіоактивно забруднених територіях (м’ясо, молоко, овочі, фрукти).

Фаза аварії пізня (фаза відновлення) – фаза комунальної аварії, що починається через 1–2 роки після початку аварії і продовжується до припинення необхідності виконання захисних заходів. Основним джерелом зовнішнього опромінення є 137Cs у випаданні на ґрунт, а внутрішнього – 137Cs і 90Sr у продуктах харчування, які виробляються на забруднених цими радіонуклідами територіях. Фаза завершується одночасно з відміною всіх обмежень на життєдіяльність населення на забрудненій території і переходом до звичайного санітарно-дозиметричного контролю радіаційної обстановки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Загальні відомості щодо контролю радіаційного стану.

 

Під радіаційним станом розуміють масштаби і ступінь іонізації навколишнього середовища природними та штучними джерелами випромінювання. Залежно від ступеня іонізації середовища радіаційний стан може бути:

нормальним – потужність дози до 0,6 мкЗв/год (60 мкР/год),

аномальним – потужність дози від 0,6 до 1,2 мкЗв/год (60–120 мкР/год) і    

радіоактивним забрудненням – потужність дози понад 1,2 мкЗв/год (120 мкР/год).

Контроль радіаційного стану, який є складовою частиною загального контролю за станом навколишнього середовища, полягає у проведенні радіоекологічного моніторингу – спостереження, оцінки та прогнозування радіаційного стану, і на підставі його результатів визначення необхідності нормалізації стану та прийняття заходів щодо захисту населення і територій.

Контроль радіаційного стану проводиться постійно на всій території країни, особлива увага при цьому приділяється районам розміщення ядерно небезпечних об’єктів, і в першу чергу – атомних електростанцій.

Моніторинг довкілля здійснюється ДСНС, Міністерством охорони здоров’я, Міністерством аграрної політики та продовольства, Державним агентством лісових ресурсів, Державним агентством водних ресурсів, Міністерством екології та природних ресурсів, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, їх органами на місцях, а також підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, які є суб’єктами системи моніторингу за загальнодержавною і регіональними (місцевими) програмами реалізації відповідних природоохоронних заходів.

Координацію діяльності суб’єктів системи моніторингу, розгляду поточних питань, пов’язаних з проведенням моніторингу довкілля, здійснює міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля із секціями за відповідними напрямами.

З метою своєчасного отримання органами управління єдиної державної системи цивільного захисту, їх структурними підрозділами інформації про забруднення довкілля небезпечними хімічними і радіоактивними речовинами, аналізу та  розроблення практичних рекомендацій щодо прийняття рішень про реагування на надзвичайні ситуації, впровадження заходів захисту населення здійснюється радіаційне та хімічне спостереження  (п. 2.1 наказу МНС від 06.08.2002 №186 [3]).

 Радіаційне та хімічне спостереження має забезпечувати:

- найбільш максимальне охоплення  території,  де здійснюється діяльність населення;

- оперативний збір та  узагальнення  даних  про  радіаційну  та хімічну обстановку;

- своєчасне оброблення отриманих даних (здійснення  відповідних розрахунків про можливі масштаби небезпеки тощо);

- кваліфікований аналіз  та  оцінку  обстановки  для  прийняття рішень про реагування щодо впровадження заходів захисту населення (п. 2.4 наказу МНС від 06.08.2002 №186 [3])

За часом прогнозування поділяється на завчасне та оперативне і повинно проводитися згідно науково обґрунтованих методик, затверджених наказами відповідних органів виконавчої влади.

Заходи  радіаційного та хімічного  захисту повинні включатися  окремими  розділами  до всіх планів,  які передбачають виконання заходів цивільного захисту  населення  і  територій  від надзвичайних  ситуацій  техногенного  характеру,  що  пов'язані  з можливим викидом у довкілля радіоактивних та небезпечних  хімічних речовин (розділ 4.8.1 наказу МНС від 15.08.2007 №557[4])

На всіх потенційно небезпечних об’єктах,  які виробляють,  використовують, транспортують, переробляють  або  зберігають  небезпечні  хімічні речовини (далі - НХР)  і радіоактивні речовини, повинні:

- розроблятися інструкції і визначатися критерії,  методи та методики з  забезпечення спостережень щодо  оцінки  радіаційної та хімічної обстановки;

- здійснюватися практичні заходи з радіаційного і хімічного спостереження  та  створюватися запаси дезактивуючих та дегазуючих речовин (розділ 4.8.6 наказу МНС від 15.08.2007 №557[4]).

  1. Визначення орієнтованої оцінки ступеня                                                  вертикальної стійкості повітря.

 

Для вирішення задач з оцінки радіаційної обстановки необхідно визначати ступень вертикальної стійкості повітря (далі - СВСП). СВСП істотно впливає на параметри зон забруднення і може оцінюватися як ІНВЕРСІЯ, ІЗОТЕРМІЯ або КОНВЕКЦІЯ. Це відбувається через характерних для кожного ступеня температурних режимів в приземному шарі повітря. Так при конвекції відбувається інтенсивне перемішування шарів повітря і, як наслідок, швидке розсіювання радіоактивної хмари, а при інверсії ці процеси протікають значно повільніше.

Ступені СВСП характеризуються наступним чином:

Інверсія -  такий  стан приземного шару повітря,  при якому температура поверхні ґрунту менша  за  температуру повітря на висоті 2 м від поверхні;

Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура  поверхні  ґрунту  орієнтовно  рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні;

Конвекція - такий стан приземного шару повітря,  при якому температура поверхні ґрунту більша за  температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

Визначення СВСП здійснюється по таблиці 7 Методики[5].

Вихідними даними для рішення задачі є:

* час доби – день або ніч,

* стан атмосфери – ясно, похмуро або хмарно,

*   швидкість вітру в метрах за секунду.

Вибрав по таблиці вертикальну колонку у відповідності заданих умовами задачі часу доби і стану атмосфери, на перетину з горизонтальною строчкою, яка відповідає заданої швидкості вітру, визначаємо СВСП.

Приклад рішення задачі. Умови: ніч, похмуро, швидкість вітру 3м/с. Точка перетину опинилася на полі «Ізотермія» (схема 1), отже СВВП при вказаних умовах оцінюється як ІЗОТЕРМІЯ:

                                                                                                  Таблиця 7 Методики[5]

                Графік орієнтованої оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря

 

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Схема 1.

 

 

4. Визначення зони радіаційного забруднення, в яку може потрапити

суб’єкт господарювання.

 

У випадку аварії на АЕС або зруйнування її у воєнний час обов’язковою умовою є оцінка радіаційної обстановки методом прогнозування або за даними радіаційної розвідки масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості й атмосфери.

Оцінка проводиться з метою визначення впливу радіоактивного забруднення місцевості на дії населення і обґрунтування оптимальних режимів його діяльності.

При руйнуванні АЕС з утворенням радіоактивної хмари по сліду пересування хмари виділяються п’ять  зон:

М – зона радіаційної небезпеки;

А – помірного забруднення;

Б – сильного забруднення;

В – небезпечного забруднення;

Г – надзвичайно небезпечного забруднення.

При попаданні в ту чи іншу зону населення, працівники суб’єктів господарювання повинні дотримуватися певного режиму поводження.

Для визначення зони радіаційного забруднення, в яку потрапляє суб’єкт господарювання необхідно визначити рівень радіації на 1 годину після аварії.

 

 

Телефон довіри

Телефон довіри Головного управління ДСНС України в Запорізькій області

(0612) 787-94-45

Служба довіри ГУ Д
Тел.. 289-12-41 terminovf_upk@mns.gov.ua
Матеріали для слух
Матеріали для слухачів
Люстрація
Люстрація
Соціальні мережі
Сторінка в соціальній мережі Facebook Канал на відеохостунгу Youtube
Сторінка в соціальній мережі Twitter
Погода
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 15
Друзі сайту

































Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Администрация не несёт ни какой ответственности за материалы расположенные на данном сайте.
Копирование материалов с сайта разрешено только с активной ссылкой на источник!
Дизайн является авторской собственностью, копирование дизайна или его элементов запрещено!
Design by Razip.Зробити безкоштовний сайт з uCoz.Sitemap.Sitemap-forum.